Уже четвертий місяць поспіль 14-річний Юрій Коханчук із Глибочиці, якому близько півроку тому діагностували некомпактний міокардит, перебуває в індійському госпіталі Fortis. Там хлопчик продовжує боротися за власне життя.
Про страшний недуг Юри його батьки дізналися 23 вересня 2015 року.
«Діагноз, який Юрчику встановили, нас просто шокував. Лікарі кажуть, що ця патологія може розвиватися без жодних очевидних симптомів. Юра спочатку поскаржився на болі у животі. Ми звернули увагу, що він суттєво збільшився в розмірах», – скаже тато хлопчика – Олександр Коханчук, розпочинаючи тієї страшної осені безкомпромісну боротьбу за життя сина.
Діагноз, який Юрчику встановили, нас просто шокував.
Після обстеження лікарі виявили у хлопчика вільну рідину внутрішньочеревної порожнини. З’ясовуючи причини її появи, Юрі провели зокрема й ультразвукову діагностику серця. Далі його перевели до кардіологічного відділення Житомирської обласної дитячої лікарні. Звідти підлітка направили вже до Наукового центру кардіології та кардіохірургії (місто Київ), де й підтвердився страшний діагноз.
Зрештою, ніхто й подумати не міг, що 14-річний хлопчик одного дня буде приреченим на недитячі муки. Нічого не передвіщало біди. Юра Коханчук навчався в Житомирському обласному педагогічному ліцеї, де опановув науки економічного профілю, чотири роки поспіль професійно займався футболом. Крім того, захоплювався тенісом і айкідо.
«Разом із командою він був на змаганнях у Болгарії, де посіли друге місце. Фізичні навантаження жодним чином не відображалися на стані його здоров’я. Взагалі, приїжджаючи з тренувань, він намагався якнайшвидше зробити домашнє завдання й одразу біг на гурток із тенісу», – розповідатиме Олександр Коханчук про здобутки сина, почасти все ще не вірячи у діагноз сина.
Юра намагався якнайшвидше зробити домашнє завдання й одразу біг на гурток із тенісу.
Вилікувати Юрка можливо, лише пересадивши йому здорове серце. Вартість такої операції торік становила близько 140 тис. дол. США (3 млн 26 тис. 455 грн 4 коп. – за тодішнім курсом долара). Спершу лікарі «відводили» хлопчикові лише 1,5 місяця. Протягом осені на підтримку Юри тривав благодійний збір коштів. Спільними зусиллями небайдужих людей родині Коханчуків вдалося зібрати 1 млн 357 тис. 546 грн 84 коп. Решту суму – 95 тис. дол. США – пообіцяли перерахувати у Міністерстві охорони здоров’я (кошти родина отримала у кінці грудня, коли Юра разом із батьком вже перебували в індійській клініці, – ред.).
Тож, сповнені нових надій, Юра разом зі своїм татом Олександром наприкінці листопада 2015-го полетіли до індійського міста Ченнай. У тамтешній клініці Fortis під керівництвом професора Балакрішнан хлопчику мають зробити трансплантацію серця. Процес одужання дещо пригальмувався. Пошук здорового органу, який би підійшов Юрі, виявився непростим завданням.
«Два донори були, але не підійшли. Один – за сумісництвом, а в іншого стан серця виявився поганим. Хоча він і підходив, але лікарі не наважились використати орган. „Нове“ серце не витримало би старту після пересадки, – зазначає батько Юри, оптимістично додаючи: – Третій донор буде наш точно!»
Очікування ж потрібного донора, на жаль, виявляється лише однією з причин, що не дають Олександрові вирвати сина з пазурів хвороби. Наразі ситуацію ускладнює й те, що уранці 27 січня в Юри стався інсульт. Біда знову прийшла неочікувано – хлопчик просто спав у лікарняному ліжку. Прокинувшись, уже не відчував лівий бік тіла.
«Операцію з видалення тромба не робили. Лікарі задіяли дуже дорогий препарат, який вводиться протягом чотирьох годин після інсульту. Ми встигли, я вчасно побачив, дякувати Богу. Тромб рухався від серця до мозку, зупинився перед правою півкулею в великій судині перед розгалуженням, яка постачає кров і кисень до мозку. Тромб розсмоктався за шість годин. На другий день був випадок невеликою крововиливу в мозок, який лікарі локалізували та вивели всю кров. Залишилось невелике запалення. Юра тримається, а лікарі роблять свою роботу», – напише Олександр Коханчук у Facebook за 15 годин після чергового стресу.
Уранці 27 січня в Юри стався інсульт.
Стан його сина лікарі досі визначають як стабільно важний. Але хлопчика вже перевели до палати.
«Займаємось відновленням після інсульту. Поки не дуже вдається. Післяінсультна біль м’язів – тому Юрі дуже боляче розробляти тіло», – поділиться Олександр із кореспондентом «Вголос.zt».
Насправді, важно навіть уявити, звідки ці люди черпають сили. Бо це дійсно боротьба до останнього. І вони просто мусять у ній перемогти. Нам же залишається лише підтримувати їх власною вірою.
Текст: Олександр Трохимчук
Фото: зі сторінки Олександра Коханчука у Facebook
