Близько тижня тому фіналіст проекту «Голос країни», переможець шоу «Співай, як зірка», житомирянин Артем Кондратюк репрезентував новий відеокліп на пісню «Ти – оповідання». Проникливу композицію у відео органічно доповнили три паралельні лінії. Зрештою, вийшов доволі зворушливий ролик тривалістю трохи більше чотирьох хвилин. У них – і пристрасть, і відчай, і своя інтрига. Сам артист цей кліп присвятив усім закоханим, зробивши його своєрідним подарунком до Дня святого Валентина.
В ексклюзивному інтерв’ю для «Вголос.zt» Артем Кондратюк розповів про те, як відбувалися зйомки, про участь у кліпі професійних хореографів, а також чому однією з локацій обрали коростишівський кар’єр.
— На початку кліпу ти біжиш і зупиняєшся над прірвою – що символізує цей епізод?
— Біг – це життя. Ми постійно кудись і за чимсь біжимо. А коли закохуємося, різко зупиняємося, відчуваючи глибину своїх емоцій і бажань. І зупинятися інколи таки треба, щоб осмислити, що відбувається насправді.
Увесь кліп і сама пісня «Ти – оповідання» – це суцільна емоція пристрасті та любові. Практично кожен із нас відчував їх. Наскільки сильно може змінитися людина – коли кохає! Це почуття може перетворити дикого звіра на домашнє кошеня, і навпаки. Ця відеоробота – як один вирваний момент або кадр із агонії пристрасті, що буває різною: від ніжного погляду до палаючого вогню почуттів між двома долями, серцями.
Задумуючи кліп, постійно прокручував у голові картинки гарної і водночас суворої, сильної природи. Я шукав в Україні таке величне місце. Потім зрозумів, що у нас, на Житомирщині, можна знайти багато цікавого. І згадав коростишівський кар’єр, пригадуючи, що давно хотів щось там принагідно відзняти. Нагода трапилася сама. Цей кар’єр повністю мене влаштовував як локація. Приїхавши туди на зйомки, я збагнув: це саме те, що я шукав. Відверто кажучи, я був там вперше!
— У новому відео ти виступив не лише ліричним героєм, а й сценаристом. Як виникли ідеї саме такого відеоряду?
— Задумів було декілька. Але зважаючи на різні обставини, ми зупинились сама на втіленні цієї ідеї. Взагалі, не було мети відзняти черговий міні-фільм зі своїм сюжетом та історією. Від початку і до кінця я прагнув показати філософію любові або ж, принаймні, бути дуже близьким до неї, доторкнутися і допомогти глядачам відчути найсильніше почуття на землі!
Режисером цієї відеороботи став Валерій Георгіян (операторами були В’ячеслав Петращук і Богдан Ченкалюк). Із Валерою та його командою Imprinting Emotions ми вже працювали над попереднім кліпом «Лиш тебе одну люблю» у Чернівцях. Я детально розповів Валері, що саме і як хочу бачити у новому кліпі. Він же, дещо відкоригувавши ідеї, втілив усе в ролику. Направду, мені дуже пощастили з командою цих професіоналів. Ми розуміли один одного з півслова. Узагалі, дуже важливо мати хороший контакт у взаєминах із людьми, особливо коли треба щось творити або змінювати по ходу. Думаю, ми ще попрацюємо разом. Я вдячний і всій команді, а це не тільки режисер та оператори, але й багато інших людей, які мені допомагали.
— Крім тебе, у кліпі фігурують ще двоє людей, які грають (а може, й ні) любовну пару. Зокрема вони передають емоції у досить відвертій хореографічній постановці. Розкажи про них.
— Записавши пісню, я чітко розумів, що хочу відзняти на неї кліп. Передусім, хотілося бачити у кадрі пару танцівників. Але щоб то не просто були механічні рухи, а такий собі мікс хореографії та акторської майстерності. З цим завданням професійні хореографи Микита Стаценко і Дар’я Швецова впоралися на всі 100 %.
Таку пару було знайти непросто. Їх мені порадив хороший знайомий – хореограф із Києва. До того ж, пощастило, що Даша і Микита – молоде подружжя! Вони, як ніхто інший, продемонстрували всю палітру емоцій і любові в своєму танці. Тому все було природно і гарно!
Але підготовка до зйомок не минула без нервів. Справа в тому, що за чотири дні до зйомок Даша під час одного з концертів невдало приземлилась на ногу у стрибку під час танцю, отримавши травму ноги. Лікар порекомендував не навантажувати ногу хоча би десять днів. А часу до зйомок залишалося все менше й менше. За все було вже домовлено і знімальна група була готова розпочати роботу. Шукати заміну танцівникам було нереально. Хоча й така думка була. Але Дар’я та Микита все ж таки дуже хотіли станцювати цей танець. Так би мовити, завершити розпочате. Це теж був їхній танець любові. Тому Даша, всупереч проблемі, станцювала на відмінно. Микита підтримував її і всіляко допомагав у танці. І ці ніжність, підтримка, хвилювання – все по-справжньому проявилося у кліпі. Я вкотре переконався, що справжній професіонал, він, і в Африці професіонал!
Насправді ми всі жили в цьому кліпі, а не грали. Бо кожен із нас знає, що таке любов і якими є її грані.
А взагалі, все відбулося якнайкраще. Передусім, так сталося завдяки команді, яка була зі мною, – я дуже вдячний їм усім!
— В епізодах нового відео твій ліричний герой гортає сторінки книг, ховаючи між сторінок світлини. Символ книги у новому відео як трактуєш?
Життя – це різні історії. У кожного з нас – вони свої. Кохання у кожного в житті було і є. І кожна людина розуміє, або ж читає, її по-своєму, роздивляючись під різними кутами. Кожен в цій історії може побачити щось своє! Я вважаю, що кохання – то завжди щастя.
— Три слова-асоціації, якими би ти описав свій новий відео кліп.
— Кохання всього життя, або «Життя. Кохання. Вічне».
Текст: Олександр Трохимчук
Фото: Маргарита Івасенко
