22 грудня 1973 року у Житомирі було утворено два адміністративно-територіальні райони – Богунський та Корольовський. Встановлено умовний кордон між ними, розподілено підпорядкування підприємств, установ, організацій, закладів, утворено два місцеві виконавчі органи влади.
Поділ на райони існує й досі. Хоча значення, роль і статус рад та їх виконавчих органів, а також їх вплив на життя і діяльність жителів міста за роки незалежності держави суттєво змінилися. Основна функція районних у місті рад останнім часом зводиться до забезпечення виконання законів про соціальний захист населення. А левову частку повноважень в управлінні територією міста виконують дорадчі органи міської ради.
З упровадженням подальшої децентралізації повноважень влади, вочевидь, не минеться без переформування роботи у місті рад та їх виконавчих органів. Деякі представники громади і сьогодні впевнені, що районні ради – це атавізм радянської доби, і з часом їх роль в організації життя городян зведеться до мінімуму.
То чи втратили районні в місті ради свою користь? Яким є їх вплив на життя городян? Які функції та повноваження сьогодні виконують? Чим займається їх депутатський корпус? І взагалі – наскільки ефективною є їх діяльність, зважаючи на нові суспільно-політичні виклики?
З цими та іншими запитаннями ми звернулися до голови Корольовської районної ради Олега Сої.
– Олегу Васильовичу, на місцевих виборах 25 жовтня минулого року обрано новий склад Корольовської районної ради сьомого скликання, а 6 листопада депутати обрали Вас головою. І, до речі, вдруге. Ваша точка зору – які можливості та потенціал депутатського корпусу ради нового скликання? Наскільки корисною та конструктивною Ви вбачаєте діяльність районної в місті ради у нових політичних умовах?
– До складу Корольовської районної ради обрано 36 депутатів. Для порівняння – у попередньому скликанні їх було 50. Скорочення кількості депутатів відбулося відповідно до вимог нового виборчого законодавства, який передбачає залежність кількісного складу депутатів ради від кількості виборців на адміністративно-територіальній одиниці. На території Корольовського району проживає менше 100 тисяч осіб, які можуть брати участь у голосуванні.
На відміну від попереднього, нинішнє скликання представлене ширшим політичним спектром. У раді 8 депутатів від БПП «Солідарність», 7 – від Всеукраїнського об’єднання партії «Батьківщина», 6 – від політичної партії «Свобода», по 5 – від партії «УКРОП» та Радикальної партії, 3 – від Опозиційного блоку та 2 від партії «Наш край». Приблизно ж такими політичними силами представлені міська та Богунська ради.
Виходячи із повноважень ради, політичного представництва та кількості депутатів сформовано 5 постійних комісій (у минулому скликанні було 6). Зокрема, створено постійні комісії: з питань бюджету на фінансів; з питань житлово-комунального господарства та діяльності суб’єктів господарювання; з питань законності та правопорядку; з питань соціального захисту населення; з питань регламенту та депутатської етики.
Отже, потенціал, бажання працювати на благо територіальної громади району у нас є. Депутати Корольовської ради активні, діяльні, ініціативні, добре орієнтується на проблемах району, сповнені конструктивних ідей щодо їх вирішення. Тож, думаю, у межах визначених повноважень нам вдасться реалізувати всі наші задуми для забезпечення кращого життєвого середовища людей.
– Якими повноваженнями сьогодні наділені районні в містах ради для вирішення проблем територіальної громади району, реагування на запити людей?
– Головні повноваження для районних в місті рад та її виконавчих органів визначено в Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Відповідно до ст. 41 цього Закону, вирішення питань організації життя в місті, як-от: забезпечення житлово-комунальних послуг, будівництва, земельних відносин, стану доріг, освітлення тощо беруть на себе дорадчі органи міської ради. Але з урахуванням загальноміських інтересів та нагальних потреб територіальної громади міська рада може делегувати виконання ряду повноважень районним у містах радам.
25 лютого 2003 року Житомирська міська рада ухвалила рішення № 160 «Про обсяг та межі повноважень районних в місті рад». Сьогодні це базовий документ, яким ми керуємося в роботі. У ньому закладена ідеологія розподілу обов’язків між міською радою та районними у місті радами. На мою думку, документ за ці роки, хоча і зазнав немало змін та поправок, сьогодні потребує удосконалення.
Відповідно до рішення про розподіл повноважень, основним напрямком діяльності районної ради та її виконавчих органів є соціальний захист громадян – жителів району. Управління соціального захисту населення районної ради нині надає весь спектр соціальних послуг – від оформлення та нарахування житлових субсидій до обслуговування та ведення обліку соціально вразливих категорій населення: надання та виплата соціальних допомог, підтримка одиноких непрацездатних громадян, ветеранів, інвалідів, родин із низькими статками, дітей-сиріт, ведення автоматизованого обліку громадян, які відносяться до пільгових категорій, у тому числі чорнобильців, а віднедавна учасників та ветеранів АТО, забезпечення їх засобами реабілітації, підтримка їх сімей тощо. Надання цих послуг на сьогодні – прерогатива винятково районних у місті рад, міська рада цим не займається.
Крім того, за районною радою закріплено повноваження у сфері цивільного захисту та безпеки людей. Відповідну роботу виконує відділ із надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Є також підрозділ, який займається державною реєстрацією виборців за забезпечення виборчого процесу.
Якщо проаналізувати наші повноваження, то вони абсолютно не збігаються із тими, які виконують дорадчі органи міської ради. І аніскільки не дублюються. Більше того, наші послуги територіально є ближчими, а відтак і зручнішими до людей. До нас звертаються представники всіх категорій та груп населення, насамперед, стосовно їх соціального обслуговування, і ми маємо можливість оперативно реагувати.
Це вписується в концепцію децентралізації повноважень влади загалом у державі і на місцевому рівні, зокрема. Отримувати всі види соціальної допомоги від держави кожна людина повинна в максимально доступний та зручний для неї спосіб і якомога ближче до свого місця проживання.
Не можна сказати, що міська рада не бере участі в цих процесах. Ми докладаємо спільних зусиль для створення комфортніших умов з обслуговування громадян, покращення умов праці спеціалістів служб тощо. У минулому році з міського бюджету було виділено кошти для удосконалення матеріально-технічної бази управління у справах соціального захисту, зокрема, оновлення оргтехінки, яка в нас була дуже застарілою, що дало можливість пришвидшити процеси надання довідок, оформлення документів, систематизувати облік громадян тощо. Сподіваємося на субвенції з міського бюджету на ці цілі і цього року
Хочу додати, що депутатський корпус Корольовської районної ради сьогодні активно працює над розширенням повноважень районної ради. Ми готові дати свої пропозиції щодо внесення відповідних змін у рішення №160 «Про обсяг та межі повноважень районних в місті рад».
– Про які повноваження ради йдеться?
– Сьогодні ми виступаємо за надання нам повноважень із соціального супроводу та організації життя дітей та молоді району. А точніше повернути цю функцію районній раді, яку в нас у 2003 році чомусь забрали, ліквідувавши відповідний підрозділ. Сьогодні цією роботою опікується лише служба у справах сім’ї, дітей молоді міськвиконкому. Я не буду стверджувати, що вони це роблять погано. Але, на мою думку, цю роботу можна було б зробити набагато добротніше та охопити більше коло молодих людей та підлітків саме за місцем проживання у разі відновлення такого підрозділу у районних радах. А це соціальний супровід родин із дітьми, працевлаштування молоді, дозвілля, гуртки, клуби, дитячі та спортивні майданчики. 10 років стоїть пусткою кінотеатр «Космос». Можна було б для потреб молоді району «вдихнути» в нього нове життя і створити на його базі молодіжний або підлітковий центр відпочинку та дозвілля.
Депутатський корпус нинішнього скликання вже підтримав рішення районної ради попереднього скликання від 20 серпня 2015 року про розширення меж повноважень районної в місті ради. І до речі, не тільки щодо повернення функцій у роботі з молоддю та дітьми. Але й щодо посилення впливу районної ради на покращення благоустрою територій, поліпшення архітектурного вигляду будівель, ефективнішого використання житлового фонду, пришвидшення процесів утворення ОСББ, посилення контролю за використанням майна спільної власності територіальної громади, діяльністю суб’єктів господарювання тощо. У районній раді фахово працює уповноважений з жилого-комунальних питань. Діє постійна комісія з питань житлово-комунального господарства та суб’єктів господарювання.
Як результат – ми вже напрацювали відповідні пропозиції, які депутати активно обговорюють на засіданнях постійних комісій. І вже найближчим часом, я думаю, вони будуть розглянуті на сесії міської ради. У підсумку, я думаю, депутати міської ради ухвалять нову концепцію рішення про розподіл повноважень між міською та районними в місті радами. Згідно з нею, міська рада має зайнятися більш стратегічними напрямками розвитку міста, як-то: формування та використання міського бюджету, запровадження енергоефективних технологій, приваблення цікавих та перспективних інвестицій, утеплення будинків, розроблення та втілення проектів у галузі культури, туризму тощо, а за районними у місті радами закріпити виконання завдань, пов’язаних з суто обслуговуючим напрямком та контролем.
– Ширші повноваження, звісно, – це добре. Але для їх виконання потрібні фінансові ресурси. Які можливості районної ради та депутатського корпусу щодо цього?
– Районний бюджет не має своїх статей доходів. Всі джерела фінансування районної ради – утримання виконавчих органів ради, удосконалення матеріально-технічної бази, підтримка діяльності програмного забезпечення у наданнія соціальних послуг громадянам – це прерогатива дорадчих органів міської ради. Фінансово ми від них залежні. На початку року формується міський бюджет, який враховує більшість наших пропозицій на виконання тих інших повноважень. Міський бюджет ухвалюється на сесії міської ради, а потім – депутати районної ради на сесії затверджують районний бюджет. На початку року ми можемо не розраховувати на великі обсяги, бо знаємо всю складність цих процесів. А згодом, у ході виконання міського бюджету, можуть вноситися зміни. Зокрема, надходять додаткові кошти на оновлення того ж парку оргтехніки, підвищення рівня соціальної допомоги певним категоріям людей та інше. Це відбувається тоді, коли або є зростання бюджету розвитку міського бюджету, або надходять додаткові субвенції на соціальну підтримку громадян, підвищення розміру житлових субсидій тощо з Державного бюджету. В такому разі ми оперативно збираємо сесію або засідання виконкому, і перерозподіляємо кошти за призначенням.
Своїх коштів на виконання делегованих повноважень у районному бюджеті немає. Але сьогодні ми ініціюємо внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо можливості залишати в бюджетах районних у місті рад частину податків та зборів, які адмініструються в місті. Упевнений, це може позитивно вплинути на якість життя людей в районі.
Хоча у багатьох випадках ми не чекаємо додаткового фінансування на виконання деяких наших повноважень. Скажімо, у межах нашої компетенції – реально впливати на стан благоустрою територій району, здійснювати контроль за архітектурними будівлями. Тим більше, якщо такі приміщення підприємств, організацій комунальної власності. Ми реалізовуємо свої повноваження через співпрацю з такими підприємствами у напрямку підтримки чистоти та порядку на багатьох територіях району. Наприклад, за нами закріплене Смолянське кладовище, і ми повністю своїми силами забезпечуємо там належний благоустрій.
Так само не потрібно додаткових коштів на здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання. Корольовський район – традиційно промислова зона міста. Тут працює тільки 17 підприємств, які займаються операціями з металобрухтом. У наших повноваженнях – здійснювати контроль громади за виробничими процесами у цій сфері, надавати відповідні висновки щодо роботи з брухтом, а в разі виявлення порушень – повідомляти у відділи поліції. Ця робота – під контролем постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та суб’єктів господарювання.
– Олегу Васильовичу, а які ще є найбільш гострі проблеми для жителів Корольовського району?
– Проблем багато, як і загалом у жителів територіальної громади Житомира. Але акцентую увагу лише на тих, які пов’язані з виконанням повноважень районної ради. Або точніше, виходячи з тих звернень громадян, які до нас надходять. Люди найбільше скаржаться на недофінансування належних відповідно до законодавства пільг та компенсацій. Зокрема, це пільговий проїзд, пільгове забезпечення чорнобильців лікарськими засобами та інше, що спричиняє певне соціальне напруження. На жаль, цю проблему ми вирішити не в силі. Бо кошти на фінансування соціальної допомоги надходять з Державного бюджету України, в якому, як відомо, в 2016 році через складнощі дуже обмежені деякі статті видатків. Але ми узагальнюємо всі звернення громадян і відправляємо їх за належністю.
На мій погляд, у нас ще не досконала система призначення житлових субсидій, а точніше – взаємодія суб’єктами господарювання, комунальними підприємствами, які надають людям житлово-комунальні послуги. Сьогодні ми працюємо над удосконаленням єдиної бази житлово-комунальних послуг населенню – для обміну інформацією між підприємствами, які надають послуги, та споживачами для оперативнішого реагування на запити людей. Створення такої сучасної інформаційної бази дасть можливість ефективніше вирішувати багато проблем не тільки району, а міста загалом, швидше створювати ОСББ, діяльність яких має впливати на комфортніше життя у кожному міському будинку – чи то приватному, чи то багатоповерхівці, на кожній вулиці, провулку. Бо в місті хоча і два райони – ми все-таки одна територіальна громада.
Крім того, нас усіх сьогодні хвилює проблема зайнятості людей, особливо, молоді, дозвілля, якісної освіти та медицини. Багата та активна громада із залученням всіх інтелектуальних та управлінських сил спроможна ефективно вирішити всі питання.
– А як Ви ставитеся до ідеї створення у на базі управлінь соціального захисту населення двох районних у місті рад Центрів з надання соціальних послуг?
– Справа не у зміні назви, а в суті. Сьогодні це питання ціни. Утворення та діяльність центрів на даний час обійдеться місту дорожче, аніж існування управлінь районних рад. Знадобляться фахівці, сучасніша техніка. Потрібно вивільняти працівників, набирати знову. Ті 5 мільйонів гривень, про які говорять у разі скорочення видатків на утримання виконкомів рад, будуть назад вкладені в те ж саме. Можливо, з часом і будуть створені такі центри. Але поки що економії коштів для міста я не бачу. Потрібно розвивати та удосконалювати те, що є. Я особисто – за удосконалення роботи органів місцевого самоврядування у напрямку соціального захисту людей. Крім того, я за – збільшення спектру послуг, які мають надавати такі центри у районах. Люди не повинні збирати довідки при оформленні тих інших документів, стояти в чергах у ВРЖЕпах або ще десь, щоб оперативно вирішувати свої соціально-побутові питання.
Міська рада і, зокрема, нова команда управлінців, рухається шляхом удосконалення, зокрема, надання адміністративних послуг населенню. Зосередження пропозиції реєстраційних послуг населенню, оформлення дозвільних документів та багато іншого невдовзі буде працювати, як мовиться «в одному вікні». І навіть вже працює. Це європейська практика організації життя людей в місті.
Тому, коли я говорив, що потрібно переглянути рішення №160 «Про обсяг та межі повноважень районних в місті рад», то мав на увазі саме це. Районні ради територіально ближчі до людей, і відповідно їм потрібно повністю передати максимум повноважень із соціального обслуговування населення, натомість дорадчі органи міської ради розвантажити, прописавши їм функції з удосконалення організації життя та діяльності людей у місті.
– Олегу Васильовичу, як складаються Ваші стосунки з міською, обласною радами? Які зміни варто запровадити, щоб механізм місцевого самоврядування і, зокрема, інструменти децентралізації влади ефективніше працювали на добробут міста та людей?
– З міською радою ми партнери. У нас повне порозуміння у вирішенні проблем. Як голова районної ради, я є членом міського виконавчого комітету. До моїх пропозицій дослухаються та реагують на них. Більшість проблем за спільної участі обох сторін вирішується. Відчувається, що команда, яка прийшла в міську раду, хоче працювати на добробут жителів міста і має для цього потенціал, в тому числі фінансовий. Додаткові кошти в міському бюджеті – вагомий позитив від наслідків другого року запровадження децентралізації в країні. Є порозуміння та спільне бажання діяти на рівні політичних сил, які представлені в наших радах.
Зараз ми аналізуємо звернення та запити громадян, вивчаємо можливості для запровадження кращих та доступніших умов для оформлення житлових субсидій, отримання всіх послуг соціального обслуговування людей.
Невдовзі на всю потужність запрацює департамент соціального захисту населення міської ради. Думаю, наша робота буде злагоджена і скоординована.
З обласною радою співпрацюємо менше. В основному, наша діяльність стосується виконання загальнодержавних та обласних програм у місті.
Працюючи багато років в органах місцевого самоврядування, можу з упевненістю сказати, що Житомир – місто, яке може похвалитися розвиненою демократією та активністю територіальної громади. Тож, життям у такому місті управляти не складно. Потрібно лише на вимогу доби переглянути деякі елементи управління, переформатувати адміністративні важелі, або іншими словами – перерозподілити сферу повноважень. Але головне – не ламати напрацьоване роками, а використати набутий досвід з користю для людей. І у нас все вийде.
– Тож, на Вашу думку, районні ради в місті залишаться?
– Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доля районних у місті рад – прерогатива міської ради, яка розпоряджається фінансами і делегує районним радам виконання тих чи інших повноважень. Однак і самі районні ради тут грають не останню скрипку. Без їхньої згоди це питання не вирішити. Згідно із Законом України «Про вибори в місцеві органи влади» депутатів районної ради обрано на 5 років.
Думаю, враховуючи суспільні виклики, сьогодні діяльність рад загалом і щодо організації соціального захисту громадян за місцем проживання, зокрема, себе виправдовує.
Я знайомився з досвідом територіальної організації влади у таких за кількістю жителів містах як Житомир у європейським країнах. Там по-різному відбувається. Здебільшого управлінням життям і діяльністю людей у місті займається один муніципалітет. Але там і суспільство інше, інші пріоритети і запити. Найголовніше – там люди заможні. І там не така система розподілу суспільних благ.
Тож, коли наші люди стануть такими ж заможними та успішними, перестануть постійно залежати від соціальних виплат та доплат, коли у нас запрацює інша система отримання відповідних пільг та нарахувань, тоді й потреба в існуванні районних у містах рад у такому вигляді, як сьогодні, зникне сама по собі.
Що ж, залишаються вірити та докладати зусиль кожному на своєму місці, щоб наш шлях до досягнення кращих стандартів якості життя був якомога коротшим.
Інтерв’ю провела Ірина ОСТАПЧУК
фото автора
