Минулими вихідними у Житомирі другий рік поспіль з розмахом відсвяткували День Європи. Якщо минулого року на святкування витратили 1 млн грн, то цього року святкування відбулося відносно скромно –близько 500 тис. грн
День Європи – це свято, яке відзначають у країнах Європейського Союзу, але набагато скромніше, ніж у Житомирі та Україні загалом.
Особисто я не проти свят або святкувань як таких. Але ні форма, ні зміст цього свята не відповідає нинішньому стану країни та міста, щоб його відзначати з таким розмахом. День Європи – це день українців, та, на жаль, не день України. Українці – європейці, ми завжди були частиною Європи. Під час Революції Гідності ми показали таку відданість європейським цінностям, яка не снилася деяким народом ЄС.
Але чи маємо ми європейські дороги, медицину, якість та рівень життя, правосуддя, політиків та чиновників? Відповідь однозначна – ні. З Європи маємо лише європейські тарифи та ціни.
Подібне святкування, враховуючи стан міста та ситуацію в країні, неможливо уявити у жодній розвинутій державі. Маючи такий безлад у місті, витрачати величезні кошти на подібне свято – це дурість. Чиновників усе влаштовує. Складається враження, що вони керуються принципом «Хліба та видовищ». На хліб у людей поки ще вистачає, а видовища за рахунок бюджету влада організовує досить регулярно.
Часто представники нинішньої влади звинувачують опозицію в популізмі. Як на мене в сьогоднішніх умовах витрачати по півмільйону – мільйону гривень з коштів усіх житомирян на святкування Дня Європи – це чистий популізм влади.
Зробити своє місто та державу Європою нам лиш потрібно. Найбільша перешкода на цьому шляху сьогодні – українська влада. ЇЇ непрофесійність, злодійкуватість і постійне бажання набити власні кишені зводить зусилля простих українців нанівець.
Тому подібні святкування насправді вигідні лише владі, щоб люди бачили реальність зміненою та не такою, яка вона є насправді.
Якщо ми хочемо до Європи – нам не по дорозі з чинною владою. Це має розуміти кожен. Тож борімося далі. І неодмінно поборемо!
