У Житомирській області з усіх діючих худобомогильників для захоронення трупів тварин жоден не відповідає правилам облаштування і утримання. Про це «Вголос.zt» повідомив заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області Ігор Волківський.
«На території області нараховується 44 діючих худобомогильники та 7 біотермічних ям, всі вони не відповідають правилам облаштування і утримання діючих худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України», – констатував Волківський.
Спеціалісти Головного управління статистики у Житомирській області порахували, що у сільськогосподарських підприємствах області у жовтні нараховувалося 56 тис. голів великої рогатої худоби. А населення області тримає в господарстві понад 148 тис. корів, телят і биків. Крім того, у хлівах селян – 102 тис. свиней, 26 тис. овець та кіз, а також понад 7 млн свійськ
ої птиці. Кожен власник домашньої тварини в разі її смерті повинен негайно відправити все, що від неї залишилося, в це саме місце… Але у кількох районах області взагалі відсутні такі об’єкти. Зокрема, жодного худобомогильника немає у Житомирському, Бердичівському, Коростишівському, Малинському, Радомишльському та Новоград-Волинському районах.
За словами заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, у період з 2017 року по 25 жовтня 2018 року вивели із експлуатації 22 худобомогильники, нові – не відкривали. Улаштування нових худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України забороняється з 2008 року.
Куди відправляють рештки відходів м’ясо та рибопереробні підприємства області? У Держпродспоживслужбі кажуть, що з початку 2018 року 25 підприємств області в ході своєї діяльності утворили понад 23 тонни відходів тваринного походження. З метою їх утилізації заключили угоди із спеціалізованими заводами.
Цікаво, що дозволяється використання території закритих худобомогильників та біотермічних ям не раніше ніж через 25 років після останнього захоронення. Але за умови, що на них не було здійснено захоронення трупів тварин, які загинули від сибірки, сказу, трихінельозу, емкару, сапу та інших особливо небезпечних інфекційних хвороб тварин не встановленої етіології. При відповідному рівні упорядкування, території колишніх скотомогильників можна використовувати під парки та сквери.
«Щорічно ветеринарні спеціалісти проводять обстеження місць поховання трупів тварин щодо виявлення збудника сибірки. З початку року дослідили 117 проб грунту, 60 проб води, 38 проб рослин. Результати досліджень – негативні», – додав Волківський.
Але, водночас, на території Житомирської області нараховується 117 місць, де проводилися поховання сибіркових трупів тварин в різні роки. Останній випадок захоронення хворої на сибірку тварини офіційно був зареєстрований у 1970 році в селі Пединка Любарського району. Найбільше таких місць – у Ружинському та Попільнянському районах.
Нагадаємо, у 2012 році на території Житомирської області нараховувалось 415 худобомогильників та біотермічних ям. Але протягом п’яти років було виведено із експлуатації 335 таких обʹєктів.
