У вівторок, 12 квітня, на засіданіі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування прийшли з позаплановим зверненням троє представників церков. Вони просили надати земельну ділянку церкви “Ісуса Христа-Спасителя” під будівництво Храму Архистратига Михайла “Пам’яті загиблих за свободу України” за адресою вул. Селецька, 11.“Я перейшов у Київський патріархат, тому зараз оформлюються документи на КП. У мене є документи від Філарета з благословінням, римо-католицького архієпископа Петра теж з благословінням на будівництво храму. Там будуть три зали: один католицький, другий – православний, третій – для виховання дітей патріотизму. Тому що патріоти ніколи не будуть зраджувати, не будуть продавати Україну і будь-яка загарбницька держава буде боятися патріотично налаштованого населення України”, – сказав єпископ церкви “Ісуса Христа-Спасителя”, капелан “Правого Сектора” отець Василь Дехтяренко.
Архієпископ Житомирський і Овруцький Ізяслав Української Православної Церкви Київського Патріархату сказав, що спочатку скептично поставився до пропозиції капелана “Правого Сектора”, але потім теж це підтримав.
“Спершу до мене прийшов Василь з ідеєю, щоб у Житомирі повстав храм трьох конфесій: протестантської, католицької та православної. Він це представив як виховання пам’яті Небесній Сотні і всіх воїнів АТО. Спочатку я в це не повірив, але він поїхав в Київ і отримав благословення від патріарха. Мене смущало те, що був “Храм Ісуса Христа” євангельської церкви. Але от брат Віктор від воїнів-афганців та АТОшників умовив нас перереєструвати це на Київський патріархат. А там виділиться маленька частина для католиків і маленька частина для протестантів. Я думаю, що це буде дружба між усіма нами, тими, хто разом молилися на Майдані”, – сказав архієпископ Ізяслав.
У зверненні до комісії зазначено, що у храмі будуть три зали: УПЦ КП, римо-католицька та для навчання підлітків та молоді патріотизму.
Член депутатської комісії Олександр Рибак прокоментував, що виїжджав та дивився ту ділянку. Сказав, що місце дійсно є, але воно якраз біля цвинтаря.
“Треба чітко розробити концепцію – яким цей храм буде. Якщо Київського патріархату, то київського, бо ми ж не можемо просто так прийняти рішення. Має бути спільне звернення від конфесій. Можливо, до вас туди приєднаються і греко-католики”, – сказав Рибак.
Архієпископ Ізяслав сказав, що вони зверталися до Святослава, але він відтермінував свою відповідь. Тому чекати на рішення греко-католиків не стали. Але греко-католики, за його словами, можуть молитися і у римо-католиків.
“Ми хочемо заслухати й інших батюшек, чи потрібна така церква чи не потрібна. Можна запитати, наприклад, отця Богдана зі Свято-Михайлівського собора”, – сказав голова комісії Микола Янушевича.
Архієпископа Ізяславу така пропозиція не сподобалась і він наголосив, що отець Богдан знаходиться у його підпорядкуванні і до нього варто звертатися, коли йдеться про Свято-Михайлівський собор.
“Пробачте, отець Богдан – мій підлеглий. Він настоятель Свято-Михайлівського храму, то по цьому храму можна його слухати. А якщо по Житомирі, то краще слухати благочинного всіх священників і всіх храмів Житомира”, – сказав архієпископ.
На цю землю вже є кадастровий номер від територіальної громади, всі документи ж були розроблені на церкву “Ісуса Христа-Спасителя”. Сесія міської ради має визначити, кому надати цю землю.
Також на комісії зазначили, що на розгляді є ще звернення від католицької церкви, спілки вірменів, спілки азербайджанців, мусульман і невдовзі надійде ще одна заявка від православної церкви на виділення землі для релігійних споруд у Житомирі.
Комісія дійшла згоди, що рішення має бути ідентичним для всіх, тому вирішила відкласти це питання, а також питання інших конфесій на довивчення аж до липня 2016 року, коли затвердять генеральний план Житомира.
На комісії були присутні шестеро, а потім семеро депутатів з одинадцяти.
Нагадаємо, що у центрі Мальованки освятили наріжний камінь під будівництво майбутнього храму. Камінь привезли з Гори Голгофи. Також “Вголос.zt” повідомляв у березні, що у Житомирі можуть відмовити вірменській общині у встановленні пам’ятника на Польовій. З такою пропозицією виступив громадський активіст Юрій Градовський.