Міжнародний день сімей у світі відзначають 15-го травня, і так само цього дня молода родина Сергія та Анни 11 років тому зареєструвала свій шлюб. А вже через два місяці у них з’явилася донечка Руслана, яку вони прийняли у свою сім’ю, як рідну. Народжена в серці, – говорить про неї Анна. Сьогодні у сім’ї Сладь – десятеро дітей: 22-річний Максим, 18-річна Руслана, 16-річні Оля і Маша, 15-річна Марина, 14-річний Ігор, десятирічний Саша, восьмирічний Андрій, п’ятирічний Марк та дворічний Матвій. Семеро – народжених у серці, а троє – під серцем.
– Анно, чи думали, що у вас буде така велика сім’я?
– Я мріяла про те, що коли в мене буде чоловік, то ми візьмемо до себе хоча б одну дитинку, але, щоб десять, такого я собі не уявляла. Я сама народилася у багатодітній родині. Мої батьки – християни і їм вдалося зробити із нашої сім’ї оазис любові. Я завжди знала, що мене приймають такою, яка я є. Ми їздили до діток у школу-інтернат і там я побачила їхню самотність. Вже тоді замислювалася над тим, що я можу для них зробити? Тато навчав нас, що допомога собі – це лише півсправи, інше діло,коли ти комусь допомагаєш. Яке я відчувала щастя, коли мені доводилося хоч у чомусь допомогти тим дітям з інтернату, ви собі не уявляєте! І з того моменту я почала мріяти і молитися про такого чоловіка, щоб він міг у своє серце прийняти дітей.
– Як справлятися з такою кількістю дітей? Як ви встигаєте?
– Таке саме питання я задалавала своїй мамі. Адже, уявіть, шестеро дітей і немає пральної, посудомийної машин, мультиварки, немає навіть елементарного міксеру. Всієї тієї техніки, якою зараз користуюся я. Однак, вона встигала і всі були щасливі. Крім того, мама завжди мала час допомагати іншим. І я сьогодні розумію, що головне – це правильно спланувати час. Звісно, встаємо рано, але й стараємося рано лягти – щоб відновити сили. Допомагає чоловік Сергій. Часом він готує сніданок. У нас немає грубого розділення зобов’язань на жіночі-чоловічі. Старші дітки допомагають дивитися за молодшими. Кожен має свої відповідальні справи по дому, але не обтяжливі, бо дитинство має запам’ятатися як найкращий час. Мені приємно, що мої діти не зосереджені на собі, вони вже з дитинства знають, що любов – це коли ти вмієш віддавати.
– На формування особистості дітей впливають батьки. Як ви з чоловіком справляєтеся з цією роллю? Над чим працюєте? Що порадили б нашим читачам?
– Дбати про те, щоб була чистота в оселі і готова їжа – замало. Важливіша духовна частина. Цікавитися у сина чи доньки про те, як вони прожили свій день, які були падіння чи перемоги? Підтримати, порадіти. Я маю педагогічну освіту, але моїм найкращим посібником з виховання – є Біблія, бо вона, перш за все, вчить любити дитину. Найважчим для нас з чоловіком було підібрати «ключики» до серця наших вихованців. Діти мають різні характери. Навіть діти одних і тих самих батьків, які мають однакове виховання, є абсолютно унікальними як особистості. До кожного мусимо шукати індивідуальний підхід. Припустімо, якщо ті методи, які ми застосовували до однієї доньки у підлітковому віці, абсолютно не підходять у тому ж віці для іншої дитини. Головне – це прийняття її, якою вона є. Важливо говорити: «я тебе люблю».
До нас діти вже прийшли з багажем комплексів і з думкою, що не потрібні. Було таке, що довгий час дитина не розкривалася, не дивилася в очі. Але ми працюємо над собою. Дуже допомагає спільне проведення часу – спів разом, відзначання днів народження. Практикуємо зі старшими зустріч наодинці – можна в місті, в кафе для дружньої бесіди. Це надзвичайно зближує. Те саме й для мами з татом – має бути й особистий час для нас двох.
Батько – голова родини. На плечі Сергія лягає велика відповідальність за неї. Від нього ідуть настанови на день. За традицією, перед сніданком діти звертаються до батька з проханнями помолитися за них перед іспитом, чи якоюсь іншою важливою справою.
– Сучасні жінки бояться мати більше одного-двох дітей. Для них – це страх замкнутися у межах дому і не реалізуватися у своїх талантах. Ви вважаєте по-іншому?
– Жінка – це не лише домогосподарка! У мене є мама, а отже я – донька. В мене є сестри з якими я весело проводжу час. Я маю подруг, з якими ми можемо піти в сауну чи кафе. На все це вистачає часу, коли правильно його плануєш. Мій коханий мене розуміє, що це потрібно, аби відновити моральні сили. Обов’язково хочеться мати завжди гарний вигляд для свого чоловіка, а отже намагаюся у свій розклад додати заняття з фітнесу чи басейн. Що ж до професійної реалізації, то, хоч я зараз і не викладаю (Анна вчитель християнської етики – прим авт.), але ще до заміжжя 10 років займалася соціальною роботою у школах. Ті вчителі, з якими я розпочинала цю справу, звертаються до мене за досвідом. Раз у квартал я проводжу для них лідерське заняття-консультацію. Крім того, пробую реалізувати себе як кулінар. Навчилася робити торти і вже мала невеличкі замовлення. Тож бути мамою – не нудно!
До свого рецепту щастя Аня Сладь додає вміння цінувати те, що вже є, проживати кожен день, наче останній і зберігати стосунки з близькими.
автор фото: СЕРГІЙ ОМЕЛЬЧУК
Нагадаємо, багатодітні родини у Житомирі можуть отримати послуги онлайн.
