Рештки понад вісімдесяти українців знайшли члени історико-патріотичного об’єднання «Пошук» Житомирської області у колишньому селі Великий Шумськ (поблизу Головенки Житомирського району).
Кістки вісімдесят однієї людини, порубані шаблями, виявили днями на полігоні поблизу села Головенка, за старою, закинутою, школою активісти.
«Ми знайшли рештки вісімдесят однієї особи. Дуже важко копати. Вони у чотири ряди лежать. Багато дітей. З вісімдесяти загиблих близько п’ятидесяти – діти віком до 10-12 років. Відкопували навіть кістки матерів із грудними дітьми на руках. Навіть мої колеги, пошуковики, які все бачили на своєму віку, плакали. Тому що такого справді ніколи не бачили», – розповів «Вголос.Zt» голова Житомирської обласної громадської організації «Історико-патріотичний клуб «Пошук» Олександр Ловенюк.
За словами нашого співрозмовника, поховання сягають 20-40-х років минулого, 20-го століття. Ймовірніше за все, людей тримали у школі як арештованих і саме тут, за старою школою, зарубали шаблями.
«Швидше за все, це були родини тих, хто повстав проти тодішньої влади. І в такий спосіб із ними розправилися. Цілком у стилі НКВД», – продовжив Олександр Ловенюк.
Довідка: Село Шумськ (Великий Шумськ) розташовувалось на берегах річки Гнилоп’ять, за течією вище села Головенка Житомирського району. Жителі Великого Шумська не підтримали колективізацію. Газета «Ленінський шлях» від 14 вересня 1933 року занесла місцевий колгосп на «чорну дошку» за зрив планів осінньої сівби.
Отож у другій половині 1930-х років розпочались репресії та примусові депортації селян до Сибіру. Були заслані усі 222 двори.
Тоді ж у більшовицького уряду з’явилась ідея розмістити на навколишній території танковий полігон, а для цього було необхідно знищити село. Цим планам завадила Друга світова війна. Проте, у 1946 році жителів знову примусово переселено, на цей раз до сусіднього села Гуйва. Будинки танками зрівняли з землею. Про село нагадує лише старе кладовище та могильна плита жительки Глібко Марії Іллівни, яка у 1946 році відмовилась переїжджати та була розстріляна на місці.
Ліквідоване у 1952 році, бо на його території почалось будівництво військового полігону.
Знято з обліку у 1960 році.
Нагадаємо, що археологи стверджують, що Малин давніший від свого офіційного віку на ціле століття.
