Минуло трохи більше року з того часу, як у Зарічанській сільській раді до роботи приступив новий депутатський корпус, змінилося керівництво. Чим зараз живе село Зарічани, що у Житомирському районі? Що роблять місцеві депутати заради покращення життя селян? Чому деякі нагальні проблеми не вирішуються? Про це та інше у нашій розмові із депутатом сільської ради Віталієм Сорокою.
– Віталію Анатолійовичу, яким був цей рік для Зарічан? Що вдалося зробити задля поліпшення життя селян?
– Не буду кривити душею, що все було гладко. На жаль, у сільської ради не завжди вистачає фінансових можливостей для вирішення повністю усіх проблем громади, але ми над цим працюємо і вже маємо результати цієї роботи. Ви пам’ятаєте, яка була ситуація зі сміттям у Зарічанах? Усі побутові відходи селяни роками були змушені вивозити у ліс та яри, які тонули у смітті. Назрівала екологічна катастрофа! Але ми знайшли вихід із ситуації: обрали підприємство, уклали договір, встановили на території села два десятки баків і сміття тепер вивозять.
Цьогоріч серйозно зайнялися дорогами на вулицях Броварській, Миру, Лісовій, Довженка, Тетерівській, Польовій, Житомирській… Частину відремонтували, а деякі – підготували до ремонту. Щоправда, через несприятливі погодні умови заплановані роботи на деяких вулицях тимчасово відтермінували. Але кошти на ці потреби вже є. Крім того, на прохання місцевих жителів було встановлено 15 дорожніх знаків на перехрестях.Також у цьому році було відремонтовано старе освітлення та облаштоване нове.
З метою профілактики злочинів у Зарічанах депутати прийняли рішення встановити на вулицях села відеоспостереження. На останній сесії виділили кошти для встановлення 22 високоякісних відеокамер, які я думаю, себе окуплять. Розумієте, село знаходиться на околиці обласного центру, тому тут постійно багато заїжджих людей і проконтролювати, з якою метою вони у нас знаходяться, – нереально. Ось, наприклад, викрали сміттєвий бак, вартість якого бюджет села має компенсувати фірмі – надавачу послуг з вивезення сміття. Люди бачили, як його вивозили, якою машиною, але номерних знаків ніхто не запам’ятав. Відеоспостереження у цьому плані суттєво допомогло б.
– З якими проблемами люди найчастіше звертаються до Вас особисто?
– Спектр проблем дуже різноманітний. Але в основному до мене як депутата люди йдуть вирішити питання землекористування. Власне, у більшості випадків знаходимо можливість, щоб людина отримала те, за чим прийшла. Зараз на часі – земля для атовців. До нас нерідко звертаються бійці АТО для того, щоб отримати гарантовану державою земельну ділянку, але не завжди позитивно вдається вирішити це питання. Насправді ми зіштовхнулися з серйозною проблемою. У місцевих жителів на руках є дуже багато державних актів старого зразка, які не мають кадастрового номера та відсутні у базі Державного земельного кадастру. Якщо подивитися публічну кадастрову карту, складається враження, що у Зарічанах багато вільної землі, а насправді ми не знаємо достеменно, скільки на території сільської ради є вільних земельних ділянок. Щоб навести у цьому питання лад, я пропонував провести повну інвентаризацію земель. Але чомусь сільський голова Володимир Ткачук вперто протистояв цій пропозиції. Розумію, що для проведення інвентаризації необхідна чимала сума коштів, приблизно 300 тисяч гривень, але це єдина можливість навести лад із землею.
Крім того, нещодавно до мене звернулися жителі чотириповерхівок із проханням допомогти у вирішенні питання створення об’єднання співвласників багатоповерхових будинків. Річ у тім, що будинки знаходяться не на балансі сільської ради, тому можливість створення ОСББ – відсутня. Зараз допомагаю вирішити це питання у судах.
– Відомо, що залишається на сьогоднішній день невирішеною проблема із дитячим садочком. Чому так сталося?
– Будівництво дитячого садка – питання № 1 у Зарічанах. Сподіваюся, що у наступному році ми побачимо зрушення у цій справі. Історія взагалі дуже цікава. Ще наприкінці минулого року для початку будівництва дитсадка було виділено суму близько 2 мільйонів гривень. У першому в історії Зарічанської сільської ради тендері на визначення підрядника з будівельних робіт взяли участь кілька копаній, серед них – «Комунальник», «Фаворит» та «РОС». Переміг у тендері «Комунальник», запропонувавши побудувати дитячий садочок за 7,5 мільйонів. Якимось чином керівництво сільської ради в останній день публікації тендеру на порталі державних закупівель відправило інформацію з помилкою, яку виправити нібито не встигли. Сплив термін публікації і тендер відмінили. Тендерні торги оголосили знову. До слова, відповідно до нового порядку, конкурс повинен був відбутися через систему «Прозорро», але чомусь пройшло все за старою системою – з конвертами. Цікаво, що у «тендерний комітет» не увійшов жоден депутат. Переможця обирали сільський голова, колишній помічник бухгалтера і… прибиральниця. У результаті тендер виграла компанія «РОС». Я не знаю, яке відношення це підприємство має до сільського голови, але робить усі роботи в Зарічанах – і асфальт кладе, і освітлення ставить, і футбольні поля будує. Компанія-переможець через певні причини не подала пакет необхідних документів і «Комунальник» все ж виступив у ролі підрядника. Але вже за 9 мільйонів гривень. Висновок: якщо б перший тендер пройшов успішно і керівництво сільської ради не намагалося щось «накрутити», то ми б зекономили 1,5 мільйона гривень і вже б давно розпочали будівництво.
– Яка ситуація із футбольним полем? Цим також займається «улюблений» підрядник Зарічанської сільської ради?
– На початку року сільський голова запропонував побудувати у селі міні-футбольне поле зі штучним покриттям. Він сам «знайшов» підрядника – компанію «РОС». Нам назвали цифру 850 тисяч гривень та пообіцяли, що це буде повністю огороджене поле, освітлене, з біговими доріжками і лавочками. Враховуючи те, що це для дітей села, депутати погодилися на будівництво цього поля. Я сам неодноразово спостерігав за будівництвом. Оскільки перша моя освіта пов’язана із будівництвом, я маю право говорити про те, що роботи велися із порушенням, а більшість із них – муляж. Ми зверталися до голови з проханням провести обстеження та зупинити ці будівельні роботи, але він відмовився. У листопаді голова нарешті надав висновок державної експертизи проекту з облаштування футбольного поля, який був датований серединою травня, і озвучив нову вартість робіт – 1 мільйон 350 тисяч гривень. Ткачук просив у депутатів знову півмільйона гривень, щоб добудувати футбольне поле, бо грошей вже не вистачало. Хоча замість обіцяного поля європейського зразка на сьогодні це просто майданчик, на який поклали штучне покриття. Щоб за зиму покриття не розікрали, нам довелося виділити ще 150 тисяч гривень, щоб облаштувати огорожу. Але з весни ми закінчимо будівництво, щоправда, вже самі, під своїм контролем і за свої гроші. Бо це була субвенція від райдержадміністрації.
– Відомо, що Ви за власний кошт облаштували дитячий майданчик у дворі однієї із сільських багатоповерхівок та надаєте благодійну допомогу місцевим жителям. У деяких радах депутатам надають певну суму коштів на вирішення потреб та проблем виборців. Чи існує така практика у Вас?
– Можливо, у деяких сільських радах таке є. На жаль, у Зарічанах – ні. Подібне питання неодноразово порушувалося, але сільський голова все це блокував. Тому деякі питання, які потребують фінансів, депутатам доводиться вирішувати самотужки. Взагалі, сільський голова нерідко блокує «незручні» питання. Він навіть заблокував проект рішення депутата Дениса Білого – створити комісію з контролю використання бюджетних коштів. Просто не підписав рішення! І взагалі він був завжди проти створення будь-яких комісій.
– Депутатському корпусу складно працювати з сільським головою?
– Непросто… Але рятує те, що 98 % депутатського корпусу – дуже ініціативні, небайдужі, толкові люди. Вони дійсно націлені працювати і працюють для своїх виборців. Тому хочу подякувати колегам за продуктивність і злагодженість у роботі. Я переконаний, що не дивлячись на усі негаразди, за цей рік громада побачила більше роботи своїх обранців, ніж за п’ять попередніх років. Обіцяю, ми обов’язково ще покажемо позитивні результати.
Нагадаємо, у Зарічанах розгорівся гучний скандал між сільським головою та тамтешніми депутатами. У ході сесії сільської ради 11 листопада сільський голова Володимир Ткачук з усіх сил вмовляв та тиснув на депутатів прийняти рішення на користь приватного підприємця, який має намір придбати на території села півгектара землі. Депутати ж виступали проти, мовляв, за безцінь землю не продаватимуть.