Гончара Віталія Кітика неодноразово можна побачити на Житомирщині серед майстрів народної творчості на святах та фестивалях.
Народився він у місті Ржищеві на Київщині.
Нещодавно ми зустрілися з ним на фестивалі «Купальські роси» і він був знову за гончарним колом. Вважає, що свою професію обрав для нього Бог.
«Мені 43 роки. Я об’їздив півсвіту, був у багатьох країнах, але згодом вирішив зупинитися, не шукати великих заробітків, а трудитися у тому, що роблю нині. Я пишу картини, займаюсь гончарством, ліплю скульптури – роблю те, що мені хочеться. Я просив Бога, щоб мені дав у руки цю справу і, якщо я комусь приношу цим користь, значить слава Богу!», – розповідає митець.
Люди люблять дивитися, як працює майстер. Безліч поглядів, направлених на його руки, не заважають творчому процесу. Навпаки, працювати для людей – радує митця.
«Мені не заважають ці погляди, навпаки, приємно усвідомлювати, що приносиш користь. Для цього і працюю. Мене часто питають, чому я ще не знайшов учня? Відповідаю, щоб бути учнем, треба на колінах добиватися своєї справи і, коли я побачу ту людину, котра домагається гончарства, як прагнув цього я, то залюбки візьму його в учні», – ділиться Віталій.
Глину для своїх витворів майстер готує за спеціальною технологією – намочує в молоці і після другого обпалювання просочує бджолиним воском. Поверхня кухлів та ваз гладка, тому що обробляється за допомогою спеціального інструменту із кремнію – чорного каменю. Раніше ця технологія використовувалась для виготовлення єгипетських амфор. Все екологічне, близьке до природи.
«Ось так нас Бог творить і так може кожного покарати, якщо не будемо правильно себе вести», – сказав кераміст, зім’явши щойно зроблений ним кухоль.
Покрутити гончарське коло просто, а створити виріб – це тривалий процес. Беручи глину до рук, Віталій каже, що головний рецепт його вміння – це любов. Водночас мистецтво і ремесло.
«Якщо вважаєш, що це ремесло, значить робиш все те саме спочатку і багато разів, а якщо – мистецтво – то прагнеш, щоб кожен виріб мав своє дихання і своє життя. Я, як художник, намагаюся, щоб кожен мій виріб не повторювався, а був оригінальним», – розповів Віталій Кітик.
