Житомиряни просять міську владу реставрувати келії Єзуїтського монастиря, що на Леха Качинского, 12. Відповідну електронну петицію зареєстрували 20 лютого.
«Петиция касается реставрации данной архитектурной достопримечательности. Здание, а точнее то, что от него осталось, является на мой взгляд тем местом которое могло бы привлечь огромное количество туристов не только с Украины, но и в большинстве своём из Польши, потому как это самое древнее архитектурное сооружение города Житомира датировано 1724 г. постройки. Так же на этом месте была учреждена первая трехклассная школа в Житомире, а если верить Википедии то и в Речи Посполитой. Позже это стало тюрьмой с приходом большевиков к власти, и в одной из камер был заключен выдающийся Александр Довженко где просидел 3 месяца. Достопримечательность национальной значимости. Очень грустно смотреть на то, как десятки лет сооружение с такой историей просто рассыпается», – написав автор петиції Андрій Щеминенко.
Петиція має набрати не менше 250 підписів впродовж трьох місяців для її подальшого розгляду відповідальними особами Житомирської міської ради.
До слова, ця найстаріша архітектурна споруда у місті є пам’яткою архітектури національного значення. Монастир був побудований за сприяння польських магнатів у 1724 році ченцями-єзуїтами. З відкритих джерел відомо, що територія монастиря мала адміністративну незалежність від інших частин міста і перебувала під владою польського короля Августа II. При монастирі діяла перша у Житомирі трикласна школа, житло для викладачів та учнів, працював завод по виробництву свічок, діяли магазини та пекарні. Ченці побудували келії та підприємства для ремісників. Після приєднання Житомира до Російської імперії приміщення монастиря використовували як в’язницю.
За інформацією краєзнавця Бориса Дубмана, тюрма, яка займала спочатку тільки частину приміщень колишнього монастиря, згодом зайняла всю будівлю. У 1873 році у в’язниці тримали заарештованих 1932 чоловіків і 186 жінок (5% жителів Житомира).
« У березні 1919 року в камері смертників колишнього монастиря чекав своєї долі майбутній кінорежисер, кінодраматург, художник і письменник Олександр Довженко. А у 1941 році, відразу після німецько-фашистської окупації Житомира, тут було створено гетто, куди за лічені дні зігнали все єврейське населення, що не встигло евакуюватися. Багато померли тут від голоду, холоду і хвороб. Будівлю колишнього єзуїтського монастиря перетворили на в’язницю для спійманих учасників антифашистського підпілля та інших неугодних режиму житомирян, де фашисти під тортурами допитували в’язнів», – написав Дубман у своїй статті «Таємниці Єзуїтського монастиря».
Більшість будівель монастирського комплексу знищили у воєнні роки. У наш залишилися руїни монастирських келій.
