Фонди Житомирського обласного літературного музею 7 березня поповнилися майже сотнею нових унікальних експонатів. Це особисті речі народного художника України, почесного академіка, Лауреата національної премії ім. Шевченка та відомого житомирського живописця Миколи Максименка. Картини, макети та вітальні листівки передала музею вдова художника Валентина Забродська.
«На сьогодні музейні колекції майже не поповнюються, тому що у держави не вистачає фінансів. Але ж є ми – громадяни України, мистецька та творча еліта міст та областей, і ми повинні про це подбати. Адже, що ми залишимо нашим нащадкам? Як колись Тарас Шевченко залишив нам свої вірші та своє велике бажання творити для країни добро, боротися за її цілісність, за її незалежність, – то і ми сьогодні теж повинні подбати про духовність. У мене випала можливість частинку того, що створив народний художник України Микола Максименко, частину його творчого доробку передати до музею. Я думаю, що картини та особисті речі художника повинні бути відкритими й в наш час, і через 200 років. Я передала меморіальні особисті речі та його картини. Це, зокрема, портрет відомого літератора і письменника Житомирщини Анатолія Журавського, два автопортрети Максименка, портрет його матері, який датується 1946 роком, багато листівок, нагород, а також палітру, олівці, фарби, вази, які зображував у натюрмортах», – розповіла Валентина Забродська.
«Це надзвичайна подія для нашого музею. Справжні скарби потрапили завдяки зусиллям Валентини Володимирівни та її щедрості. Мине багато часу і люди зможуть побачити не лише роботи Максименка, а я те, як він працював, побачити його палітру, те як він змішував, які фарби використовував, які олівці. Це важливо, що ми збережемо пам’ять про цю видатну людину», – сказав директор музею Віталій Єремєєв.
Нині Валентина Забродська готується до великої ювілейної виставки з нагоди 95-річчя Максименка. Виставка має відбутися у наступному році у Києві у Національному музеї ім. Шевченка.
«Я хочу показати, що Максименко був не лише великим майстром натюрморту і пейзажу, а й великим майстром портрету. Його колекція – це майже сто портретів. А кожен четвертий портрет, як кажуть столичні мистецтвознавці, – «це найкращий зразок світового портретування». Його портрети датуються з 1946 року по 1986. Після 1986 року він, на жаль, не повертався до портрета», – додала дружина художника.
До сова, Максименко входить в десятку відомих постатей сучасності, які народилися на Житомирщині. Художник був майстром у таких жанрах, як пейзаж, портрет та натюрморт. За свої картини він отримав світове визнання. Роботи художника представлені у більш ніж 30 музеях України й світу (Японія, Кіпр, Франція, Італія, Польща, Болгарія та інших), також вони є у багатьох приватних колекціях. Максименко помер 11 вересня 2016 року у Житомирі.