Це питання задає собі не тільки майже кожен житомирянин, але й майже кожен житель Землі. І як би пафосно не звучав заголовок цього посту – він не про казково швидкий спосіб стати мільйонером, і не про політику влад і опозицій різних рівнів. Цей матеріал хотілось би присвятити болючій для кожного житомирянина темі – як перестати жити в місті на «Ж», де практично все відбувається теж через «Ж».
І якими б солодкими не були передвиборчі обіцянки будь-яких кандидатів про процвітаюче місто, всі ми думаємо про це, коли користуємось нашим громадським транспортом, коли бачимо наші двори, коли просто виходимо до наших під’їздів… Або просто цього не помічаємо, чи не хочемо помічати. Частіше нам так навіть зручніше, бо хто ж зізнається собі, що у поламаному дитячому майданчику чи брудних під’їздах винні не політики у недоступних кабінетах, не працівники комунальних установ, а ми з вами, а точніше кожен з нас. Всі ми смирно сидимо на своїх «причинних місцях» і з завзяттям чекаємо, коли «люди скажуть», коли «люди не змовчать» про ту чи іншу важливу для нас проблему. І так само роблять наші сусіди, друзі, знайомі… При цьому у приватних бесідах на кухнях, чи в більш публічному середовищі того ж подвір’я у кожного з нас напевно є варіант найбільш ефективного вирішення проблеми, про який «безвідповідальні жеківці» і ще більш безсовісні представники органів влади й знати не знають. І от-так на рівні домових експертів ми продовжуємо в кращих радянських традиціях заговорювати проблеми з виразом обличчя, достойним античного філософа чи середньовічного імператора…
І як у кожної людини, яка впізнала себе у попередніх рядках (або зробила вигляд, що це не про неї), у дорогого читача, звісно, промайнула думка, що критикувати може кожен. Однак, коли вирішив вести блог, то чітко вирішив для себе, що без пропозицій вирішення проблеми навіть не варто збиратись її критикувати! Тому й хочу запропонувати перевірений часом і світом спосіб поліпшення життя для усіх і кожного (адже якщо добре тільки оточуючим, а не тобі, то й не так воно вже й радісно на душі). І хоча нам всім приємно відчувати себе першовідкривачами нових винаходів та ідей, варто сказати собі правду: швидше за все у когось на цій планеті вже була така проблема і її якимось чином вирішили. Тому не варто придумувати велосипед. Та й голові менш боляче, коли на граблі наступив хтось інший, а не ти. Саме тому, ключовий меседж – вмикайте голову і закочуйте рукави! Але не робіть це самостійно – шукайте однодумців! Вони безумовно є! Безперечно в нашому місті є купа схожих проблем, які можна вирішити разом – розробивши гарну ідею. Гарна ідея, заснована на спільному рішенні ініціативних громадян – не тільки знайде однодумців, але й цілком реально може отримати фінансування! Головне – не перетворити круту ідею у чергову говорильню чи юридичну тяганину. Намагайтесь не ускладнювати, а навпаки шукати максимально простих і доступних рішень, і тоді ви «на коні». Бо яким би фантастичним не здавалось Вам це твердження, але завдяки громадянському суспільству на гарні ідеї завжди можна знайти ресурс. Тому, варто зрозуміти одне – коли ми перестанемо шукати гроші заради грошей, а почнемо шукати ресурси для втілення крутих ідей у колі однодумців – гроші самі нас знайдуть!
