З кінця минулого року в Україні діють нові санітарні правила в лісах України. Але лісівники кажуть, що дуже хотілося б, щоб нові правила внесли більше порядку в ліс не на словах, а на ділі. Тож сподіваються на те, що документ все ж буде доопрацьований. Про це повідомила прес-служба обласного управління лісового та мисливського господарства.
Чому так сталося, що готуючи нові правила, урядовці не дослухалися до думки тих, кому за цими правилами працювати – лісівникам невтямки.
«Розробкою нових санітарних правил займалася спеціально створена робоча група, до якої увійшли представники зацікавлених органів центральної виконавчої влади, наукових установ, громадських екологічних організацій та міжнародні експерти. Свої пропозиції надавали і лісівники. Однак, з якихось причин, пройшовши через владні кабінети, документ ці пропозиції розгубив геть. Чому так сталося, що готуючи нові правила, не дослухалися до думки тих, кому за цими правилами працювати – лісівникам невтямки», – йдеться у повідомленні.
Серед основних переваг нового документу розробники називають участь громадськості у плануванні рубок. Адже тепер жодне рішення про проведення рубки не може бути прийняте без інформування громадськості. А інформація про планування, обґрунтування та обсяги санітарних рубок має оприлюднюватися на сайтах органів місцевого самоврядування та відомств, яким підпорядковані ліси. І кожен громадянин зможе відслідковувати всю інформацію про рубки в наших лісах.
«В державних лісогосподарських підприємствах Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства така практика існує вже впродовж кількох років. Адже громадськість нині активно цікавиться долею лісів свого краю і хоче знати, чи раціонально використовуються лісові ресурси. До того ж переважна більшість підприємств управління пройшли сертифікацію. А це передбачає, що в процесі ведення господарювання лісгоспи мають максимально враховувати інтереси місцевого населення. Отож проведенню кожної рубки передує обговорення з громадою доцільності її проведення, обсяги та терміни. Це все правильно і так діють в цивілізованому світі. Однак нерідко трапляються випадки, коли включення до комісії, котра прийматиме рішення про доцільність рубки, представників органів місцевого самоврядування (фактично це пересічний депутат сільської ради), які не є фахівцями лісової справи, призводить до певного конфлікту. З одного боку, лісівники несуть відповідальність за стан справ у лісі, з іншого – вони стають заручниками ситуації, коли виконання їх прямих обов’язків може бути заблоковане непрофесійними діями членів комісій», – прокоментував начальник управління Андрій Курінський.
У прес-службі кажуть, що обстеження насаджень для призначення і суцільної, і вибіркової рубки в лісах Житомирщини тепер проводитиме державне спеціалізоване лісозахисне підприємство “Вінницялісозахист”. Спеціалісти цього підприємства виїжджатимуть в лісгосп, визначатимуть і необхідність проведення певного санітарно-оздоровчого заходу і повноту, до якої варто провести рубку.
Багато питань у лісівників виникає і стосовно заборони здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів навколо місць гніздування хижих червонокнижних птахів, чорного лелеки, тетерука тощо в радіусі від 300 до 1000 метрів в залежності від виду.
“Звісно, збереження рідкісних птахів та тварин має забезпечуватися першочергово. Але навіть за вимогами лісової сертифікації (а в її основу покладені міжнародні стандарти, визнані усім цивілізованим світом) роботи навколо місць гніздування вищевказаних птахів не можна проводити лише в певні періоди, скажімо в пору виведення потомства. Чому, до прикладу, заборонено здійснювати санітарно-оздоровчі заходи поблизу місць поселення чорного лелеки в зимовий час, коли той відлетів у вирій?” – дивуються лісівники.
Та чи не найбільше дискусій викликала норма, котра визначає критерії, за якими призначається суцільна санітарна рубка.
“Якщо раніше при обстеженні насаджень, які потребують санітарно-оздоровчих заходів, встановлювалося, що після проведення цих заходів повнота насадження становитиме 0,4(0,3) – то призначалася суцільна санітарна рубка (після якої, зрозуміло, проводилося лісовідновлення). Нині ж навіть за повноти 0,1 призначається вибіркова рубка, і лише коли повнота становитиме менше 0,1 – дозволяється проводити суцільну”, – пояснюють у прес-службі управління.
На практиці це виглядатиме так: на певній ділянці, де раніше умовно кажучи росло 100 дерев, після проведення вибіркової рубки залишиться їх всього 10 – і це вважатиметься лісом! Такі заходи призведуть до значної розрідженості насаджень. За старими санітарними правилами в такому випадку призначалася суцільна рубка і наступного року на її місці вже ріс би молодий ліс.
«Чи погоджуватиметься з таким станом справ громадськість? Чи зможуть лісівники пояснити їй, що це цілком відповідає вимогам нових санітарних правил. Адже питань тут виникає більше, ніж відповідей. Бо ж той, хто підходить до справи професійно, має цілком виправдані побоювання, що такі розріджені насадження в посушливий період можуть ослабнути чи й навіть загинути. Адже лісівнича наука застерігає від проведення таких інтенсивних проріджень», – розмірковує Андрій Курінський
Лісівники кажуть, що держава від цих нововведень теж чимало недоотримає у вигляді податків. Адже рубка до повноти 0,1 за інтенсивністю – фактично майже суцільна. Однак нині вона зветься вибірковою і збір за спеціальне використання лісових ресурсів (іншими словами податок) з цього виду рубки вдвічі менший.
Чи варто на цьому фоні згадувати про економічні втрати лісогосподарських підприємств, адже якщо раніше санітарні рубки проводилися в рахунок рубок догляду, то за новими правилами – в рахунок рубок головного користування. На чому працюватимуть цехи переробки лісгоспів, якщо з лісосік вивозитимуть переважно дрова?
«На жаль, введення в дію нових санітарних правил не вирішує найболючішої проблеми – всихання соснових насаджень на території нашої області. Це явище впродовж останніх років стало справжньою загрозою для поліських лісів, позаяк призводить до загибелі деревостанів на значних площах. І якоїсь реальної допомоги в цьому питанні з боку зацікавлених сторін лісівники наразі не відчувають», – додав Курінський.
У прес-службі лісівників кажуть, що немає жодних сумнівів, що необхідність внесення змін до документу, який діє з 1995 року, назріла та є очевидною. Однак лісівникам дуже хотілося б, щоб нові правила внесли більше порядку в ліс не на словах, а на ділі. Тож сподіваючись на те, що документ все ж буде доопрацьований, працівники лісової галузі почали новий рік за новими санітарними правилами.
Нагадаємо, житомирські лісівники порахували, скільки виростили сіянців. Майже 700 тисяч новорічних ялинок виростили лісівники Житомирщини.
