На території Замкової гори у Житомирі тривають розкопки. На шурфі № 3 знайдені фрагменти глиняного посуду і срібні монети, а на шурфі № 4 виявили рештки підвальної частини будівлі з кам’яним фундаментом і дуже зруйнованим цегляним склепінням. За зразками цегли появу цієї будівлі попередньо можна віднести до XVIII – ХІХ ст. Про це повідомили в обласному краєзнавчому музеї з посиланням на щоденник Житомирської археологічної експедиції.
Знайдені рештки будівлі оглянув відомий житомирський краєзнавець Георгій Мокрицький, який припускає, що на цьому місці могла розташовуватися будівля городського суду. Існує й інша версія, за якою будівля могла належати до католицької крамниці.
«Увагу науковців крім Замкової площі також було прикуто й до міського скверу. На археологічній карті Житомира – це суцільна біла пляма. Раніше в цій частині міста археологічних досліджень не проводилося. У південній та південно-східній частинах скверу, вздовж вул. Рильського було закладено чотири розвідувальні шурфи №№ 5 – 8», – йдеться у щоденнику.
Відповідно до правил після завершення усіх робіт шурфи № 1 та № 2 були засипані. А у шурфах №№ 5 та 6 було знайдено, відповідно, рештки підвальної частини будівлі з цегляним муруванням та рештки кам’яного фундаменту, нижче якого простежується потужний прошарок вогнища, який окремі краєзнавці пов’язують з з великою пожежею під час відомих подій 1768 року. У шурфі № 8 було знайдено уламок керамічної тютюнової люльки, що цікаво, без слідів закопчення.
«Цілком ймовірно, що на цьому місці могла розташовуватися крамниця, в якій серед інших товарів могли продавати й люльки. У викидах ґрунту знайдено срібну монету польського карбування 1564 року та свинцеву пломбу ХІХ – початку ХХ ст.», – зазначено у щоденнику.
У розкопках брали участь й студенти історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка, керівний склад і члени історико-патріотичного об’єднання «Пошук».
Нагадаємо, глиняний посуд, монети, бруківку та рештки поховання знайшли на Замковій горі. В обласному архіві розповіли, як можна дослідити свій родовід.
Автор фото: з сайту обласного краєзнавчого музею.
