У Житомирській обласній клінічній лікарні ім. О.Ф.Гербачевського провели операцію з відновлення зору 106-річній схимонахині Жіночого ставропігійного монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері, що в урочищі Кип’яче Малинського району. Про це повідомила прес-служба монастиря. Операція пройшла успішно, зараз триває процес реабілітації, відновлення зору.
До 107-ліття схимонахині Іоанни, яке відзначатимуть 24 березня, в монастирі вирішили зробити їй подарунок і спробувати відновити втрачений зір. Матушка не бачила вже більше 5 років. Настоятелька обителі Ігуменя Єкатерина звернулась до начальника управління охорони здоров’я Житомирської обласної державної адміністрації Миколи Суслика з проханням допомогти у відновленні зору схимонахині. Порадилися з головним лікарем Житомирської обласної клінічної лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Богданом Леськівим. Він запевнив, що у відділенні мікрохірургії ока робили подібні операції і 96-літнім, і 100-літнім жителям. Тому лікарі мають змогу зробити таку операцію.
Завідувач відділення Ганна Борщівська вдало прооперувала схимонахиню Іоанну. Зараз триває процес реабілітації, відновлення зору. Звичайно, стовідсотково зір не повернувся, але частково матушка почала бачити.
«Найкраще оперуються катаракти, які завчасно виявляються, які незрілі, і можна зробити сучасними методами безшовними. Складність даної операції в тому, що пацієнтка більше 5 років не бачила, катаркта рахується перезрілою, вона була щільною. І операція відбувалася тільки зі спеціальними розрізами. Ускладнена операція була ще й тим, що пацієнтка похилого віку лягає так, як їй зручно, і нам потрібно було до неї пристосовуватися. Зараз іде період реабілітації. Вона з кожним днем потихеньку відновлюється і бачить більше і більше», – сказала Ганна Борщівська.
Майбутня схимонахиня Іоанна, в миру – Марія Дмитрівна Мороз, народилась 25 березня 1911 року в селі Малий Кучурів Заставнівського району Чернівецької області. Жінка пережила дві світові війни, голодомори, епідемію туберкульозу.
«Вона рятувала хворих від страшної хвороби. А далі були нові випробування. Чоловіка Марії (майбутньої схимонахині Іоанни) арештовують і на цілих 10 років відправляють на Урал за націоналістичні погляди. «Прийшли вночі і забрали. Забрали за Україну!», – згадує арешт чоловіка. Не оминула заслання і сама Марія. Родину розкуркулили (мали п’ять гектарів землі та дві корови, два коня) і теж відправили на висилки в Сибір, де провели близько 16 років», – розповіли у прес-службі монастиря.
Автор фото: Леонід ШЕВЧУК.
Нагадаємо, Жіночий монастир, що у Малинському районі, відзначив престольне свято. Розбудова жіночої обителі розпочалася тринадцять років тому з общини сестер милосердя. Тоді тут стояв вагончик, де жили кілька жінок, які обрали чернече життя. Нині в монастирі живуть кілька десятків монахинь та послушниць. Тут строгий Афонський устав, цілодобо, без перерв читається неусипний Псалтир. Монастирський храм зведений на дванадцяти стовпах, обкладених камінням із гори Афон, що в Греції. При монастирі шиють чернечий одяг, печуть хліб, пишуть ікони, виготовляють ліки на основні природних матеріалів, займаються миловарінням, працюють на городі та доглядають за тваринами. Окрім корів, коней, овець, кіз та курей тут живуть кавказькі вівчарки, віслюк та страуси.
