Станишівка, Млинище, Лука, Лісівщина, Туровець, Грабівка, Зарічани, Мошківка, Слобода-Селець, Вершина, Піски, Кринички, Ліщин, Тарасівка, Скоморохи, Бистрі… Тепер це – Станишівська територіальна об’єднана громада і одна велика родина. Кандидат на посаду голови ОТГ Віталій Сорока переконаний, що попередня система місцевого самоврядування довела свою неспроможність розвивати українське село. Тому саме об’єднання сіл зробить їх сильнішими та дасть багато переваг. Що зміниться, чому стане краще? Про це та інше у нашій розмові із Віталієм Сорокою.
– Віталію Анатолійовичу, об’єднання громад дає віру в те, що села розвиватимуться, а молоді люди не будуть їхати з них у місто?
– Попередня система місцевого самоврядування довела свою неспроможність розвивати українське село. Я думаю, що в об’єднанні сіл багато переваг. Переконаний, що люди побачать це на власні очі. Реформа надала нам набагато більше можливостей та й державної підтримки. Адже проста сільрада ніколи б не отримала стільки фінансування, яке буде надане громаді. Крім того, ми будемо залучати партнерів та інвесторів, брати участь у державних програмах щодо розвитку інфраструктури, грантах, збільшувати бюджет за рахунок власних надходжень. Завдяки цьому ми зможемо реально розбудовувати села, створювати робочі місця та зберегти існуючі. Гарним європейським прикладом створення робочих місць у селі є сімейні ферми, масове вирощування не тільки зернових, але й ягід та овочів. Знайдемо й збут цього всього. А буде можливість – і якийсь невеликий елеватор збудуємо, щоб зберігати зерно і не продавати «з коліс» задешево. Буде робота та комфортні умови для життя в селі, ніхто звідси не поїде. Навпаки до нас приїжджатимуть і залишатимуться.
– Ви згадали державну підтримку. На які ще проекти найраціональніше можна витратити субвенцію від держави на розвиток інфраструктури?
– Думаю, що за ці кошти можна буде вдало реалізувати чимало задумів та проектів. Зокрема, це ремонти та асфальтування доріг, освітлення вулиць, будівництво водогонів, капремонти закладів освіти, культури…
– Кажуть, село живе – поки у ньому є школа… Яка доля чекає заклади освіти?
– Одним із найважливіших пунктів моєї виборчої програми є «100 % робота існуючих дитячих садків та шкіл». Розумієте, що у селах нашої об’єднаної громади достатньо дітей, щоб школи та садочки «жили». Тому навіть і думки не повинно у когось виникати, щоб їх закривати. Навпаки, ми будемо відстоювати те, щоб у кожному селі зберегти їх та розвивати. А там, де не вистачає, – побудуємо. Крім того, ми зможемо школи та дошкільні заклади і відремонтувати, й утеплити, і перевести на енергоефективне опалення, провести воду та каналізацію, облаштувати туалети, щоб діти взимку не бігали на вулицю. На це будуть гроші і в бюджеті громади, і держава допомагатиме. Адже ми отримаємо із Державного бюджету субвенцію на розвиток інфраструктури.
А взагалі, що стосується молоді та дітей, то в планах організувати роботу сучасних центрів дозвілля. Це можна зробити на базі сільських клубів. На жаль, більшість сільських клубів навіть там, де вони збереглися, знаходяться у дуже плачевному стані. Але це можна виправити. Ці центри мають стати справжнім осередком культури. Окрім танців там будуть спортивні секції, клуби за інтересами та різноманітні гуртки. Таким чином сільські діти отримають усі ті можливості розвитку, які мають їхні ровесники у містах.
– А як щодо харчування дітей, забезпечення підручниками, оснащенням сучасною технікою закладів освіти? Хто візьме на себе ці витрати?
– Харчування дітей в школах – це одна із важливих складових якісних освітніх послуг. Раніше для сфери освіти держава передбачала безкоштовне харчування дітей. Нині з Державного бюджету таких коштів не виділено. Але наскільки мені відомо, то жодна громада, яка вже об’єдналася, не припинила цю послугу. Є приклади, коли громади витрачають на харчування дітей значно більше, ніж раніше виділяла держава. Тому, думаю, що повністю забезпечити якісним харчуванням у дитячих садках та школах наших дітей ми зможемо за рахунок бюджету громади. Ми самі будемо вирішувати, скільки коштів виділяти на їжу і який саме склад таких обідів буде.
До слова, якщо раніше батькам доводилося постійно нести гроші до школи чи садочка на придбання прального порошку чи інших дезінфікуючих засобів, то тепер, повірте, ця потреба відпаде. Те саме стосується підручників і комп’ютерної техніки. Ще раз хочу наголосити на тому, що процес децентралізації передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, забезпечити сільські бібліотеки…
– У Вашій передвиборчій програмі приділяється значна увага спорту. Які зміни відбудуться у цьому напрямку?
– Переконаний, що ми зробимо все для того, щоб в нашій об’єднаній громаді в майбутньому не було жодного села, у якому проживає молодь, де не буде хоча б простих майданчиків: футбольних, баскетбольних чи волейбольних. А спортивні шкільні зали будуть комфортними для занять фізкультурою та забезпечені необхідним інвентарем на 100 %. Намірів і розуміння, як рухатися у цьому напрямку, – багато. У деяких населених пунктах облаштуємо нові майданчики, а там, де футбольні поля заростають бур`янами, вдихнемо у них нове спортивне життя. Для цього не потрібно мільйонів. Але кожна вкладена копійка себе виправдає, бо молоді люди зможуть не лише з користю для здоров’я проводити свій час, але й створювати спортивні команди, тренуватися та представляти нашу громаду у змаганнях різного рівня.
– Одним із найболючіших питань в сільській місцевості є медицина.
– Упевнений, що ми на 100 % зможемо забезпечення ФАПи та амбулаторії необхідними ліками. Маю на меті налагодити роботу лікарів сімейної практики в кожному селі. Наприклад, жителі Станишівки знаходяться у найбільш вигідному становищі, адже на території їхнього населеного пункту знаходиться районна лікарня. А ось, скажімо, жителі Туровця мають планувати візит до лікарні заздалегідь. Тому варто, щоб лікар сімейної практики був у кожному населеному пункті. А у Станишівку люди їздили тільки у невідкладному випадку. При кожній амбулаторії можна облаштувати аптеку, щоб людям не доводилося їхати по ліки у місто. Крім того, щоб не розраховувати лише на медичну субвенцію та бюджет громади, можна спробувати подати заявку для участі в грантовій програмі, щоб, наприклад, придбати необхідне медичне обладнання.
– Відомо, що у Зарічанах пільгові категорії громадян забезпечили безкоштовним проїздом у громадському транспорті? Чи торкнеться це інших сіл?
– Так, ми будемо працювати над тим, щоб пільговий проїзд діяв у всіх селах Станишівської об’єднаної територіальної громади. Це зробити цілком реально шляхом компенсації перевізникам коштів. Взагалі хочу зауважити, що об’єднана громада отримає фактично весь спектр повноважень, які зараз мають міста обласного значення. Тому наша громада зможе навіть самостійно визначати, який перевізник і по якій ціні буде перевозити людей.
– Не останнім є питання безпеки у населених пунктах…
– Я б сказав, безпеки і порядку. Будучи депутатом Зарічанської сільської ради, я був одним із ініціаторів встановлення на території села камер відеоспостереження. Буду виступати за таке нововведення і на території сіл Станишівської об’єднаної територіальної громади. Вони допомагатимуть не тільки запобігати злочинам, а й уникати утворення стихійних сміттєзвалищ. А над профілактикою правопорушень та забезпеченням охорони громадського порядку буде працювати муніципальна охорона, яку ми створимо.
– Готові до нових викликів, які перед вами ставитиме посада голови територіальної громади?
– Насправді, це для багатьох буде новим досвідом у нашій країні. Але голова територіальної громади має бути господарем, а не політиком. Часи гучних заяв і скандалів минули. Потрібно бути просто компетентним і відповідальним у тому, що ти робиш. Я народився, виріс і живу в селі, тому добре знаю усі тутешні проблеми. Крім того, маю досвід керівника підприємством та займався депутатською діяльністю. Вірю, що мене підтримуватимуть жителі громади, допомагатимуть члени моєї команди. Але найголовніше, щоб кожен житель об’єднаної громади усвідомив: це – наша земля і нам тут жити! Тоді все нам вдасться!
Нагадаємо, минуло трохи більше року з того часу, як у Зарічанській сільській раді до роботи приступив новий депутатський корпус, змінилося керівництво. Чим зараз живе село Зарічани, що у Житомирському районі? Що роблять місцеві депутати заради покращення життя селян? Чому деякі нагальні проблеми не вирішуються? Про це та інше у нашій розмові із депутатом сільської ради Віталієм Сорокою.