Новоград-Волинська міська рада є найбільш забезпеченою комп’ютерами та технікою. За цими параметрами вона обійшла навіть Бердичівську міську раду. Найменше комп’ютерів у Малинській міській раді.
Інформаційні запити щодо наявності комп’ютерної техніки та витрат на неї ми надіслали до трьох міських рад – Бердичівської, Малинської та Новоград-Волинської.
Попри очікування, що найбільш забезпеченим у комп’ютерному плані буде Бердичів, відповіді нас дещо розчарували. Схоже, що консервативність цього міста, яка не дозволила йому стати піонером у декомунізації, зіграла і в цьому питанні не останню роль. У розпорядженні підопічних Василя Мазура є 50 комп’ютерів та 3 ноутбуки. При чому 16 із них придбали протягом останніх трьох років. А разом із ними 11 принтерів. Майже 50 тис. грн витратили у міській раді Бердичева на програмне забезпечення. Бюрократична машина Бердичівської мерії протягом 2016 року «з’їла» 3 тис. 791 грн на заправку принтерів.
Як не дивно, а ось перше місце посів Новоград-Волинський. У тамтешній міській раді є 65 комп’ютерів та 9 ноутбуків. При чому 21 з них придбали за останні два роки. А 456 тис. 877 грн витратили у Новоград-Волинській міській раді на придбання оргтехніки. На 437 тис. 602 грн її закупили вже у цьому році. Майже 74 тис. грн на Звягельщині витратили на програмне забезпечення. А ось документів тут, вочевидь, надрукували вдвічі більше, аніж у Бердичеві. Адже на заправку картриджів для принтера у Новограді-Волинському витратили аж 8 тис. 325 грн.
Місто обласного значення Малин має у своєму розпорядженні всього 30 комп’ютерів і 7 ноутбуків. Більше, ніж на 105 тис. грн. за три роки у Малині придбали оргтехніку. А ось на програмному забезпеченні та на заправці картриджів у Малинській мерії, схоже, заощадили. Обидві ці витратні статті забрали з міського бюджету всього близько 6,5 тис. грн. Можливо, тут і досі, як за часів княгині Ольги, користуються «голубиною поштою». У перелік міських рад не потрапив Коростень. Адже відповіді на запит ми поки чекаємо.
Нагадаємо, що у Житомирській міській раді передбачили 7 мільйонів для повного переходу на електронне врядування. Держгеокадастр працює над переведенням паперових поземельних книг у електронний формат.
