Відомий житомирський правозахисник та адвокат Роман Гуртовенко дебютував як письменник. Першою художньою пробою пера став його роман-технотрилер «Біоподи», який побачив світ цього року у львівському видавництві «Західно-український консалтинг-центр». Про книгу ми поспілкувалися із її автором.
— Романе, як взагалі виникла ідея написання роману?
— Я взагалі постійно слідкую за науково-технічним прогресом. Це, можна сказати, моє хобі, яке супроводжує мене все життя. В один момент я зрозумів, що наукові здобутки в царині продовження життя людини зводяться до того, що невдовзі люди становитимуть собою не просто організми із трансплантованими в них біонічними технологіями. Вони будуть єдиним біонічним цілим із вмонтованим у них людським мозком. Одна американська компанія свого часу анонсувала появу через 30 років біонічних істот, у яких буде перенесено людський мозок із усією нервовою системою.
На сьогоднішній день заплановані операції з пересадки мозку, щоб людина могла ожити у новому тілі. Всі ці дослідження базуються на тому, що буцімто наша свідомість є продуктом діяльності мозку. Однак уже сьогодні є наукові висновки про те, що в цьому вчені дуже сильно помиляються. Тому що свідомість живе не лише у мозку, а у кожній клітині людського організму. Тож я задався питанням, якщо технологія побудови біонічного тіла буде вдалою, що саме прокинеться у свідомості цього нового організму? Чи вона буде такою самою, чи виникне зовсім інший вид життя? Яке життям назвати дуже важко, це буде якесь біотичне існування. Я спробував зобразити, до яких наслідків може призвести втілення цієї технології в життя, ймовірне майбутнє світу.
— Скільки часу знадобилося для написання?
— Я сам по собі людина досить спонтанна. Тому щойно виникла ідея — я почав писати. Сама процедура написання склала три місяці. Оскільки я повсякчас стежу за наукою, то підготовка не зайняла багато часу.
— Ви окреслили жанр книги як технотрилер…
— Так. Таке визначення і жанр є новими для літератури. Це багатожанрова книга, трилер, суть якої розкривається через технічні речі. Розповідь про технології, як вони працюють, якесь ноу-хау в науково-технічному прогресі. Для цього потрібні були знання квантової механіки, фізіологічних та технологічних процесів у галузі продовження життя людини.
— Чим ця книга може бути цікава і яка цільова аудиторія роману?
— В першу чергу, молоді та шанувальникам гостросюжетних жанрів.
Нові істоти, які з’явилися внаслідок перенесення мозку у біонічне тіло, фактично захоплюють владу у світі. Звичайний біологічний вид людини вони витісняють зі свого середовища. Оголошують себе володарями всього світу. А для людини не залишається жодного вибору. Я описую світ, у якому люди є матеріалом. Їх спеціально вирощують для того, щоб у віці 20 років створити нового «біопода». Тобто щось технічне, яке являє собою загрозу для людини. І намагання науки знайти ліки від смерті призводить до порушення звичайних законів природи. І на тлі цього виникає боротьба людей, які не хочуть миритися з існуючим станом речей, із системою, яка їх витісняє. Кінцівка, я запевняю читачів, буде неочікуваною. Всі жанрові вимоги до трилеру дотримані. Читач буде шокований.
— Сьогодні люди мало читають та купують книги. Переважно, знаходять усе в електронному вигляді. Наскільки читачі цікавляться вашим романом?
— У Житомирі книга продається у магазинах «Знання» та книжковому павільйоні за телецентром. Рівень продажу саме у нашому місті ще не вивчав. Однак у Львові, де роман вийшов друком і почав реалізовуватися, результат попиту перевершив усі мої очікування. Згодом книга має з’явитися у Києві та інших обласних центрах.
— Наскільки я знаю, це не перша ваша проба пера. Хіба в художньому плані. Адже до цього ви випустили філософську, а не художню.
— Перша книга була глибоко філософською, про сенс буття. В ній для відповіді були поєднані висновки квантової механіки та прадавні, ненаукові, практики каббали, будизму, ведизму тощо. А ця книжка є саме художній роман. Тут теж закладено глибокі філософські речі, але треба читати, щоб розбиратися.
