Окрім поточних ремонтів внутрішніх приміщень, Житомирський краєзнавчий музеї має дві проблеми: тривалий ремонт Магістрату та будівництво музею природи, яке так і не може розпочатися.
Раніше в ремонт Магістрату були вкладені немалі кошти. На це історичне приміщення було багато планів: розмістити картинну галерею або ж перевезти скелет мамонта. Однак сьогодні все це уже не має сенсу. Для картин – надто світло, що може зіпсувати художні експонати, а для мамонта – затісно.
Сьогодні керівник музею уже не дивиться з оптимізмом на ситуацію і не вірить у її швидке вирішення.
«Найболючіше питання для нас – завершення ремонту Магістрату. З 2012 року ремонтні роботи не проводилися. А приміщення неосвоєне, як кажуть, без душі, починає потихеньку руйнуватися, облущується фасад. У ньому лише кілька співробітників працює, бо там частина експонатів музею природи. І взагалі, ще тоді ремонтні роботи були проведені неякісно. Хто їх приймав – для мене загадка?», – прокоментував директор музею Роман Насонов.
Після того, як нарешті Хрестовоздвиженська церква почала застосовуватися за своїм прямим призначенням, усі музейні реліквії, і того ж мамонта, хотіли «перевезти» до приміщення Магістрату. Сьогодні на це дивляться інакше.
«Скелет там помістився б, але якщо тільки постаратися. Має бути збудований новий музей природи, щоб розмістилися усі експонати. І взагалі, якось неправильно, щоб у приміщенні, де працювали з документами чиновники, були кістки мамонта – це дисонанс», – вважає Насонов.
Недоречно, щоб кістки тварини знаходилися й у приміщенні храму.
Врешті Краєзнавчий музей природи – один з найцікавіших, де представлена багата флора і фауна Житомирщини. Такою реліквією, як скелет мамонта може похизуватися не кожна музейна експозиція. І якщо старші покоління все це вже бачили, то дітям, яким зараз по 3-5 років, побачити свідка періоду пліоцену – кості велетенського ссавця – можливості немає, хіба що в мульфільмі «Льодовиковий період».
Нагадаємо, Бивні житомирського мамонта можуть залишитися лежати у підвалі церкви.
