Житомирянка Марія Хімич – перспективна журналістка, поетка та письменниця, два роки тому залишила рідне місто і подалася з донькою до чоловіка в далеку Канаду.
Чому житомирянка перебралася до Канади? Як працюється за океаном? Чим займаються інші українці в еміграції та скільки заробляють? Про це та інше Марія розповіла «Вголос.zt».
– Чому саме Канада?
– Бо це мирна, високорозвинена країна, яка надає своїм громадянам хороше медичне забезпечення, високі зарплати та багато інших позитивних речей. Мій чоловік знайшов роботу в Канаді, пропрацював рік і зміг запросити мене та нашу доньку до Канади також. Ще через рік ми отримали перманентне резидентство, тобто дозвіл жити, працювати та навчатися в Канаді без обмеження. Мій чоловік уже три з половиною роки проживає в Канаді, а я з донькою – два роки.
– Чим займаєшся зараз? Де довелося працювати?
– Коли приїхала до Канади, то через місяць влаштувалася працювати продавцем у магазин одягу. Відпрацювавши рік, я знайшла іншу роботу – помічника вчителя по заміні. У жовтні минулого року мене найняли вже на постійне місце роботи, помічником вчителя в середній школі. Я працюю з дітьми з особливими потребами. Моя зарплата продавця була 11 канадських долари за одну годину (226 грн 37 коп./год.). Через півроку це вже було 11,50 долара, бо мінімальну плату підвищили в нашій провінції. Згодом мені підвищили плату за годину ще на 20 центів. Нині як помічник вчителя я отримую 16 доларів за годину (329 грн 26 коп./год.).
– Який твій робочий графік?
-Я працюю з 8:30 до 15:30 з понеділка по п’ятницю. У мене є півгодини на ланч, цей час не оплачується. Тобто я працюю 6,5 години на день. Усі державні вихідні оплачуються теж. Маю відпустку – липень і серпень, а також канікули на Різдво та Великдень.
– Чи відрізняється робочий графік й оплата за одну й ту ж саму роботу українця й місцевого жителя?
– Абсолютно нічим не відрізняється. Як і місцевий житель, ти маєш таку ж саму зарплату, яка може підвищитися в залежності від того, як довго ти працюєш на цій роботі. Ти маєш такі ж самі вихідні та відпустки, медичну страховку.
– Чи реально там працювати українцям за фахом?
– Усе реально в Канаді. Хочеш відновити свій диплом – будь ласка. Подавай документи у відповідну інстанцію, пройди додаткові навчальні курси, добре склади іспит з англійської мови. Все «впирається» в бажання, гроші та потрібність твоєї професії в тому місті, де живеш.
– Де переважно працюють українці в Канаді?
– Українці, які щойно іммігрували до Канади, працюють на заводах, будівництві, в магазинах, готелях, фаст-фудах. Це низько кваліфікована робота. Після того, як людина адаптується, краще вивчить англійську мову, можливо, піде вчитися далі чи відновить свій диплом, отриманий в Україні, вона собі знайде кращу роботу. Українці вже другого покоління працюють у різних галузях, бо вони вільно спілкуються англійською мовою, мають вищу освіту.
– Тобто знання мови дуже важливе при працевлаштуванні?
– Знання англійської мови при працевлаштуванні в Канаді є найважливішим моментом. Навіщо ти працедавцю, якщо ти як робітник не розумієш поставленого перед тобою завдання? Чим кращий рівень знання англійської мови, тим кращу роботу знайдеш. Звісно, на завод можуть найняти робітника й з мінімальними знаннями мови. Проте й ці мінімальні знання все ж треба мати.
– А скільки грошей йде на житло, харчування? Власне, що можна собі дозволити на зарплату?
– Житло буває різне. Можна орендувати квартиру в центрі міста, а можна на околиці. Можна купити в кредит квартиру, а можна свій приватний будинок. Це вже сім’я, в залежності від прибутку, вирішує, який варіант є найкращий. Ми купили в кредит квартиру на околиці, у відносно новому будинку. Платимо в місяць за кредит і комунальні послуги майже стільки, скільки платили за оренду частини будинку. Продукти харчування досить дорогі. В тиждень тратимо на продукти в середньому 150 доларів (понад 3 тис. грн). Що можна собі дозволити за зарплату – це залежить, скільки заробляє сім’я. Середньостатистична канадська сім’я за зарплату оплачує кредити за будинок, два автомобілі, купує повноцінне харчування та має кошти на інші потреби. Наприклад, на поїздку в Мексику у відпустку.
– Яке ставлення місцевого населення до іммігрантів? Чи багато земляків там є?
– Канада – це іммігрантська країна, тому ставлення до щойно прибулих до Канади хороше. Канадці при нагоді завжди цікавляться, звідки ви приїхали, чи подобається вам у Канаді, хвалять ваш розмовний рівень англійської мови, яким би він не був. Українців у Канаді дуже багато. Українці – це одна з націй, яка розбудовувала Канаду, заселяла і обробляла землі. Я знаю багатьох канадців, чиї батьки, дідусі та бабусі є українцями. Проте в основному вони українською мовою вже не розмовляють. Українська культура зберіглася в українських церквах. Це той осередок, який врятував і мову, і звичаї, і обряди.
– Чи повернешся в Україну?
– Цього літа я із сім’єю прилетіли в Україну у відпустку. Проте повертатися жити в Україну не плануємо. В Канаді в нас є добре оплачувана робота, медичне страхування, своє житло. Ми маємо змогу допомагати нашим батькам. Так що життя в Канаді нас повністю влаштовує.
